Спасибо деду за победу! Або як Росія маніпулює почуттями наших ветеранів
Ці рядки вже давно стали символом перемоги наших дідів та прадідів у Другій світовій війні 1941 – 1945 років. Пам’ятати та шанувати тих, хто ціною власного життя виборов для своїх нащадків вільну від нацизму українську землю – обов’язок кожного громадянина. Українці, як і білоруси, поляки, росіяни, євреї, роми чи не найбільше відчули на собі весь жах фашизму! Але, прикро, що героїзм та самовідданість наших ветеранів, яких залишилось в живих нажаль так мало, а їх патріотизм та віра у світлу Перемогу російська пропаганда вдало використовує проти них же самих, вміло викривляючи історичні події, маніпулюючи їх щирими почуттями.
9 травня 2020 року весь світ відзначав 75-річницю перемоги у Другій світовій війні! Для ветеранів війни, які воювали в рядах радянської армії, ця дата має особливе символічне значення, а для Російської Федерації святкування Дня Великої перемоги над фашизмом — це черговий привід використати історичну пам’ять про подію, яка стосується кожної родини на європейському континенті, у власних цілях, аби вкотре нав’язати світовій спільноті наратив про те, що тільки для Росії «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!», тільки вона пам’ятає, шанує та піклується про ветеранів!
Ще за рік до святкування 75-ї річниці Великої перемоги у Другій світовій війні Президентом РФ В.Путіним було затверджено загальнодержавну програму з відзначення цієї дати, одним з ключових пунктів якої було визначено вручення пам’ятних медалей ветеранам війни, які проживають за межами на території РФ, особливо в Україні. Варто зазначити, що дизайн цих пам`ятних медалей розроблявся у більшості з урахуванням ситуації в Україні, змін у нашому законодавстві, пов’язаних із засудження комуністичного режиму. Адже російській стороні добре відомий зміст статті 436-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Добре усвідомлюючи це, російська пропагандистська індустрія вирішила вкотре посіяти в України зерно ненависті, розбрату та агресії. Про заборону георгіївської стрічки в Україні пропагандистам «руського мира» добре відомо. Її і раніше намагались використовувати для розпалювання ворожнечі в українському суспільстві.
Ось тому, особливий акцент у цих медалях було зроблено на наявності в них георгіївської стрічки, яка наразі стала не лише символом забороненого комуністичного режиму, а й одним з атрибутів збройного конфлікту країни-агресора щодо нашої Батьківщини та сепаратистського руху на сході України, адже саме ці стрічки красуються на грудях відомих терористів самопроголошених «Л/ДНР» та вбивць захисників українського Донбасу! Але цього разу мішенню російських пропагандистів стали самі незахищені, самі найбільш вразливі – наші шановні ветерани! Росія добре розрахувала, що кожен українських ветеран, який отримав би таку відзнаку – почепив її поруч з іншими своїми нагородами. І це стало б приводом до засудження оточуючих, а ще сумною болючою згадкою про тих, кого не дочекались з неоголошеної війни на сході України!
75-річниця такої славетної події для всього світу була підло використана Росією для чергового провокування протистояння в Україні на історичному підґрунті, а інструментом для досягнення цієї мети повинні були стати самі ці медалі. Для цього була розроблена ціла спецоперація з їх доставки на територію нашої держави та подальшого розповсюдження серед ветеранських організацій.
Як у шпіонському детективі, під покровом вересневої ночі 2020 року з території Росії у автомобілі з дипломатичними номерами російського посольства ці медалі були доправлені в нашу країну. Координаторами та організаторами цієї шпіонської спецоперації були тимчасово повірений у справах РФ в Україні Лукашик Олександр Петрович та відповідальний за реалізацію гуманітарних програм співробітник посольства — Грішин Олег Юрійович. У подальшому ці відзнаки повинні були розповсюдитись через регіональні ветеранські організації співробітниками представництва «Росспівробітництва» в Україні та генеральним консульством РФ в Україні. Усвідомлюючи негативний суспільний резонанс та реакцію нашої держави на дипломатичному рівні на такі дії з боку країни-агресора, вручення медалей проводилось у неформальній обстановці, і звісно ж без розкриття причетності до цих заходів російських дипломатів — аби не створювати підстави Україні для звинувачень Росії у втручанні у наші внутрішні справи та не оголошувати конкретних російських дипломатів «персонами нон-грата» в Україні.
Житомирська область стала першим регіоном, де у вересні того ж 2020 року відбулось вручення медалей українським ветеранам керівником Громадської організації «Руська співдружність» Євгеном Тіміряєвим за посередництва «Росспівробітництва». Наступним було славетне місто — колиска українського козацтва – Запоріжжя, у якому в жовтні з рук керівника проросійської громадської організації «Полк Победы» Андрія Іванова запорізькі ветерани Другої світової війни отримали наступну партію російських медалей. Наприкінці листопада такі ж медалі було отримано керівником «Миколаївської міської організації «Руська національна громада «Русич Миколаїв» Зоєю Шаталовою з рук Генерального Консула РФ у м. Одеса.
4 грудня завдяки родичам одного із ветеранів та активності ЗМІ виявлено факти їх розповсюдження у Дніпропетровській області. Стало відомо, що голова Новомосковської ветеранської організації Михайло Горбов вручив 15 російських медалей ветеранам регіону.
Ситуація очевидна. Росія і далі продовжує насаджувати в Україні ідеї «русского мира» через можливості своїх дипломатичних установ, представництв в Україні та проросійських маріонеток. Прикро і боляче тільки, що у цьому заручниками стають наші поважні ветерани, святими почуттями яких так вдало маніпулює країна-агресор!